Мариничівський НВК

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 105

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Татарин Галина Василівна

Опис досвіду роботи

          Провідною ідеєю освіти на сучасному етапі в українській школі є гуманізація, адже гуманітарна освіта є засобом і сферою формування державного етносу, розвитку особистості громадянина як найвищої цінності суспільства.

        Саме в школі і саме на уроках літератури має бути створена така модель взаємин,така атмосфера духовності, емоційності людської особистості, якої сьогодні так не вистачає нашому глобалізованому суспільству. Призначення школи полягає в тому, щоб одухотворювати людське єство, наповнювати дитину світлом і знаннями, облагороджувати юне серце, сіяти добре і духовне: довір’я, чуйність, співпереживання, милосердя, пошану, цінування, вірність, гуртування, рідноту, солідарність.

         В своїй практиці творчо використовую високий гуманізм передових українських педагогів першої половини ХІX – початку ХХ століття В.Вернадського, К.Ушинського, С.Русової, О. Завадської, в основу якого покалдено так званий планетарний підхід до виховання людини, як міри енергії, інтелекту, духовності, всеєдності.

Опираючись на досягнення педагогів-новаторів з питання здійснення гуманістичного виховання, а саме - Я.А.Коменського і Песталоцці, Д.Ушинського і Ж.Ж. Руссо, В.Сухомлинського  і Ш.Амонашвілі, розвиваю в дитячих душах вічне і невмируще­ - гуманізм.

         Вивчаю та впроваджую в практику роботи досвід, який близький мені по духу, а саме „Формування морально - етичних цінностей під час викладання зарубіжної літератури”, автором якого є Шенгера Людмила Олександрівна, вчитель-методист ЗНЗ I-III cтупенів м.Вашківці Вижницького району та досвід  Заслуженого вчителя України Ю.М.Чухненка.

         Повертаючись до проблеми викладання зарубіжної літератури, я глибоко переконана, що стержнем цього процесу повинен  бути духовно-ціннісний підхід, що опирається на людинотворчий метод. Власне з такої  позиції я підійшла до вибору методичної проблеми, над якою працюю впродовж 2-х років, а саме: „Здійснення основ гуманно-особистісного підходу засобами зарубіжної літератури”.

         Рафаель Гуманної педагогіки Ш.Амонашвілі глибоко переконаний в  істині: якщо душа дитини постійно, з уроку в урок, не облагороджується, то самі знання - небезпечні.Це те саме, що шабля в руках божевільного.

          Для мене та моїх учнів шедеври світової  літератури - це всеісторична педагогіка людського роду, запорука нашої людяності, а не просто  множина різних творів.

         Моральними  критеріями  уроків зарубіжної літератури, які не лише проводжу, а проживаю разом з учнями, є:

-утвердження любові;

-захист переконань;

-спонукання творити добро і виховувати доброту;

-повчання жити духовністю і вірою;

-прагнення  стати зразком людяності;

-формування потреби робити добро;

 -бажання  відчувати людей серцем;

-виховання людського благородства.

         Дитина, яка тягнеться до добра, переживає потребу в ньому, стає проникливою, сприйнятливою, чутливою до навколишнього світу, до гуманних вчинків, приємних подій, щирих взаємин між людьми. Я переконана, що на кожному уроці зарубіжної літератури є повна можливість виховання духовних основ поведінки. Благодатним матеріалом для формування в дитячих  душах ідеалів гуманізму є, на мій погляд, казка. Зокрема, вивчаючи у 5 класі казку С.Маршака «Дванадцять місяців», пропоную учням такі завдання:

1.Використовуючи дані означення, охарактеризуй героїнь пєси(таблиця №1).

2. Заповни таблицю № 2,  користуючись даними рисами характеру, так як вона має важливе значення для формування твого характеру.

3. У вільний час перечитуй матеріал таблиці № 2, співставляй його зі своїми вчинками.

Таблиця № 1

№ п/п

Пасербиця

Сестра

Королева

 

Таблиця № 2

Риси характеру

№ п/п

Хочу виховати в собі

Хочу позбутися

Слова – означення для довідки:

Лінива, розбещена,скромна, щира, сварлива, заздрісна, привітна, жадібна, працелюбна, рішуча, послужлива, безсердечна, весела, жорстока, добра, вередлива, зарозуміла, зла, груба, слухняна, лагідна.

Так, знайомлячи учнів 6 класу з біографією А.де Сент-Екзюпері, акцентую увагу учнів на значенні любові, пошани до найріднішої людини-матері, зачитуючи при цьому лист письменника до матері: „Дорога ненько, я так хотів би, щоб ви не хвилювалися за мене й щоб до вас дійшов цей лист.Я сумую, що так довго Вас не бачив, я хвилююся за вас, дорогенька матусю! Коли, нарешті,буде можливість сказати тим, кого любив, що  ти  любиш!” Антуан.

      Запитую  в  учнів, якими  почуттями  лист  проникнутий. Одним  із   завдань  додому  даю  таке:  „Прийшовши  зі  школи, обов’язково  скажіть  своїй  матінці  про  те, як  ви  її  любите, як  багато  вона  значить  у  вашому  житті, пообіцяйте, що будете за неї турбуватися, коли виростете.Цю обіцянку вкладіть в своє серце!”

      В основу методики своєї роботи я поставила  формулу 

ПДСО ( плекання  духовної  сфери  особистості )

(додаток № 1)

        Випробуваними у практиці  стали такі форми проведення уроків:

- урок –пошук істини;  

- урок-спостереження;

- урок-дослідження;

- урок-шанування;

- урок –створення міні-проектів;

- урок-відверта розмова;

- урок-роздум;

- урок милосердя;

- урок-пам’ять;

- урок-подарунок;

- урок-мандрівка;

- урок-уявна подорож;

- урок-експозиція;

- урок-творення книги.

Наприклад, при ознайомленні з біографією М.В.Гоголя у 7 класі звертаюся до учнів з такими словами: „Ви відкриєте для себе досі ще не знану особистість, прекрасного майстра слова, для якого почуття любові до рідної землі стало тією життєдайною силою, яка допомогла створити літературні шедеври.Сьогодні  ми проведемо наше заочне знайомство і створимо власну книгу на основі  інформації, яку ви ретельно збирали, готуючись до нашого уроку.

Розділами цієї книги будуть:

1 розділ. Відомості про рід Яновських-Гоголів.

2 розділ. Гоголь і Василівка.

3 розділ.М Гоголь в Ніжині,Полтаві.

4 розділ.Петербург в долі письменника.

5 розділ. Листи до матері.

6 розділ.Два великі українці-Т.Шевченко і М.Гоголь.”

Після повідомлень учнів формуємо рукописний альманах під назвою „Літопис великого життя”.

Ця рукописна книга-альманахданина нашої памяті великому українцю,  який прославив у віках звичаї, традиції, вірування рідного народу.

      Я  переконана, що такі види робіт:

§  рольові ігри,

§  дослідницько-пошукові випереджувальні завдання,

§  робота в парах, групах

§  створення і захист учнями міні-проектів

§  галерея  думок

§  літературні  кросворди, сенкани

§  ліричні  хвилинки

§  зустрічі  з  літературними  героями

викликають  зацікавленість  учнів,  їхнє  бажання  самореалізуватися  на уроці, тобто-прожити його, вклавши  в нього енергію своєї душі.

    Традиційними на моїх  уроках є такі прийоми і засоби:

§  аутотренінг;

§  нашіптування учнями мені на вухо відповідей ;

§  „домальовування"учня;

§  „дарування” слів, словосполучень;

§  використання висловів із учнівських  рукописних книг „Ази мудрості”;

§  „лікування” душі класичною музикою ;

§  „дарування” уроків іменинникам дня.

         Осмислення внутрішнього світу героїв - стержнева лінія, на мій погляд,  у вивченні зарубіжної літератури в 10-11 класах. В процесі аналізу літературних творів нерідко використовую схему  Абсолютні вічні цінності та їх антиподи”

 (додаток № 2).

      Учні визначають риси характеру героя, що притаманні йому, з числа рис лівої колонки виділяють ті, які потрібно виховувати в собі, здійснюють „домальовування” героїв  певними рисами.

         Щоб діти повірили мені, завжди іду до них із тим, що не лише знаю, а й люблю, чим дорожу, без чого не можу жити. Тобто на уроці ділюся з ними найсокровеннішими думками, а в нагороду отримую найцінніший дар -дитячу довіру, що є  кладочкою  до їхніх сердець.

     На кожному уроці  зарубіжної літератури маю за правило облагороджувати душу дитини, а на цей грунт сміливо сіяти добірні зерна знань.  

     Які б далекосяжні освітні завдання не ставила  сьогодні перед собою школа, які б прогресивні новітні технології вона не використовувала, знання мають цінність лише тоді, коли вони допомагають людині стати гуманнішою, здобути твердий моральний грунт, а з усіх потреб своїх-найбільше відчути потребу щоденно творити добро.Тому в кожному творі намагаюся віднайти моральні стержні, тверді переконання про добро і зло.

       Коли  планую урок – насамперед  бачу  очі  своїх  вихованців, які  випромінюють  довіру.Їм  присвятила вірш.

Дитячі очі

Із року в рік, ізо дня в день

Торую стежечку до школи.

Душа по-молодечому співає,

У ній немає відчаю ніколи.

 Заходжу в клас

із трепетом, як в храм,

Де кожне слово

прозвучить пророче.

Є суддями найвищими

 для мене

Дитячі щирі,  непідкупні очі.   

Читаю старанно

  я погляди усі:

  Веселі й пустотливі,

чи зіркі,

Замріяні, нахмурені, журні,

Допитливі,

вогненно-запальні…

 Коли байдужі –

  лячно вже мені.

  Не можу скривдить очі ці,

  Душею покривить не смію.

 Навчаю їх тим

 істинам, які

 Сама сповідую,

бо серцем розумію.

  А кожен учень – це є

 мікровсесвіт –

 Єдино-неповторний.

 особливий,

 Талановитий і

 багатогранний,

Безпосередній, світлий,

           щирий.

 

 

 

Татарин Галина Василівна,

вчитель світової  літератури,

 вчитель-методист

Мариничівського НВК «Родина»

Путильського району

Додаток

Календар

«  Червень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

Архів записів

Друзі сайту

Путильський відділ освіти

Путильська гімназія