Мариничівський НВК

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 148

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Інформація для батьків

БАТЬКАМ НА ЧАС COVID-19

 

 

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ВИХОВАННЯ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ В СІМ'Ї

Розвиток творчих здібностей особистості - це одвічний гуманістичний принцип. Ще стародавні греки вважали, що самостійна, а отже, і творча особистість здатна самовіддано служити своєму народу і державі. Кожна держава зацікавлена у вихованні такого могутнього інтелектуального потенціалу, як обдаровані, талановиті діти.

З цією метою в Україні за участю Президії АН України, МОН України й ряду інших міністерств та відомств, створена комплексна програма пошуку, навчання і виховання обдарованих дітей і молоді "Творча обдарованість".

Мета програми - створення оптимальної соціально та економічно обґрунтованої мережі установ, закладів для обдарованих дітей, підготовка навчальних планів, підручників, науково-методичної продукції, підготовка кадрів до роботи з обдарованими дітьми.

Обдарованість - це високий рівень здібностей людини, що дозволяє їй досягти особливих успіхів у певній галузі діяльності. Розрізняють загальну і спеціальну обдарованість. Загальна розумова обдарованість виявляється в оволодінні всіма видами діяльності, для успішного здійснення яких необхідні певні розумові якості. Спеціальна обдарованість пов'язана з певними видами діяльності, в яких вона найбільше розвивається.

Розрізняють обдарованість:

  • соціальну - лідерську;
  • художню - музичну, образотворчу, сценічну;
  • психомоторну - спортивні здібності;
  • інтелектуальну - здатність аналізувати, мислити, зіставляти факти (серед інтелектуальних дітей є такі, які навчаються відмінно з 1-2 предметів і не встигають з інших);
  • академічну - надзвичайна здатність до навчання взагалі, стають відмінними спеціалістами;
  • творчу – нестандартну.

          На думку О. Я. Савченко, обдарованість — це сукупність задат­ків особистості як передумова розвитку її здібностей до певних ви­дів діяльності.

Талант — це певна природна якість, що демонструє особливі здібності. Обдарованість — це стан таланту, ступінь прояву талан­ту. У психологічному словнику М. 3. Д'яченка, Л. О. Кандиновича талант трактується як природна обдарованість і видатні здібності до якої-небудь діяльності.

Відповідно до теорії психологічної науки, чинниками, за якими здійснюється психічний розвиток дитини, є:

  • природні передумови;
  • соціальні умови життя;
  • система саморозвитку.

Дослідження свідчать, що генетично обумовлений компонент (дар) значною мірою визначає як кінцевий результат, так і темп роз­витку. З моменту народження цей генетичний дар під впливом се­редовища перетворюється на єдину лінію розвитку. Реальна обда­рованість залежить не тільки від задатків, але й від того, у якому середовищі зростала дитина, який отримала розвиток, як сама пі­клувалась про розвиток свого потенціалу.

Реальна обдарованість — не просто статичний божий чи гене­тичний дар. Обдарованість існує лише в динаміці, у розвитку, а то­му постійно змінюється. Отже, необхідно зауважити, що обдарова­ність — лише потенціал, який може сприяти успіху, а може й не ре­алізуватись.

На сьогодні досить актуальним є поняття «творча особистість». Більшість авторів відзначають, що творчо обдарована особистість — це людина, якій притаманні певні якості, здібності, особливості пси­хічних процесів, завдяки яким її діяльність відзначається новизною, неповторністю, для якої потреба в творчості є життєвою необхідні­стю, а творчий стиль діяльності — характернішим.

Творча особистість — це творчо активна особистість, яка справ­ді не боїться конфліктів із собою та навколишньою дійсністю. Ха­рактерними рисами творчої особистості є сміливість у розв'язанні проблеми, багата уява, без якої неможливе генерування оригіналь­ної ідеї, завзяття в довершенні наміченого, незважаючи на можли­ві конфлікти з колегами і навіть із суспільною думкою.

Риси творчої особистості:

  • готовність до ризику;
  • імпульсивність, оригінальність та незалежність суджень;
  • нерівномірність успіхів у навчальних предметах;
  • почуття гумору та схильність до жарту;
  • небажання сприймати щось на віру, критичний погляд на такі речі, що немовби повинні стати «священними»;
  • сміливість уяви та думки.

Обдаровані люди характеризується наполегливістю, надзвичай­но розвиненою працьовитістю, глибоким і стійким інтересом до пев­ної діяльності.

Визначають два основні типи обдарованості:

  • загальна (розумова);
  • спеціальна (соціальна, моторна, практична, художня).

Три головні види обдарованості:

  • академічна, що виявляється в швидкості та легкості опануван­ня значного обсягу готових знань;
  • інтелектуальна, що полягає в особливій розумовій самостійності, у підвищеній критичності мислення, здатності самостійно гло­бально, по-філософськи осмислювати складні інтелектуальні проблеми;
  • творча, тобто здатність до творчої самореалізації в різних галу­зях життєдіяльності.

Стосовно школярів можна виділити низку ознак, що засвідчу­ють про можливу обдарованість в тій або іншій сфері:

  • легкість навчання і засвоєння навчального матеріалу;
  • тривала концентрація уваги, багатий словниковий запас, здат­ність до абстрактного мислення;
  • схильність до дискусії з учнями і педагогами, неприйняття су­ворих вимог дисципліни;
  • допитливість, винахідливість, наполегливість, цілісність, висо­кі ідеали;
  • підвищене почуття гумору, гостра реакція на несправедливість тощо.

Для створення програми необхідно знати: якими рисами володіють обдаровані діти?

Виділяють 3 основні риси:

1. Пізнавальна потреба.

  • активність-дитина постійно шукає зміни вражень, нову інформацію. Чим більше він довідається, тим більше йому хочеться знати.
  • потреба в самому процесі розумової діяльності
  • задоволення від розумового напруження

2. Інтелект.

Характеризується конкретністю мислення і здатністю до абстракцій.

  • швидкість і точність виконання розумових операцій, зумовлених стійкістю уваги і прекрасною оперативною пам'яттю.
  • сформованість навичок логічного мислення, прагнення до міркування, узагальнення, виділення головного, класифікаціям.
  • багатство словника, швидкість і оригінальність словесних асоціацій

3. Креативність (творчої)

  • особливий склад розуму
  • установка на творче виконання завдання
  • розвиненість творчого мислення і уяви

Виявлення дітей з неординарними здібностями - це спільна робота шкільного психолога і вчителя. Існує велика кількість психологічних тестів для виявлення різних видів обдарованості:

  • психомоторної
  • інтелектуальної
  • творчої
  • у сфері спілкування

При роботі з обдарованими дітьми:

  • Перш робиться акцент на формування вміння вчитися. Регулярно надається можливість виступати в ролі вчителя.
  • Використовується велика кількість творчих завдань, рольових тренінгів, дискусій.
  • Виключається тиск вчителя, на занятті-вільне спілкування.
  • Освіта повинна приносити дитині задоволення
  • Необхідно самостійне добування інформації, повага бажання дитини працювати самостійно.
  • Заохочення наполегливості, активності.
  • Не знижувати самооцінку учня
  • Дитині необхідно усвідомлювати суспільну значимість проблеми.
  • Завдання повинні бути творчими, що включають дослідження, аналіз, докази та висновки щодо досліджуваної проблеми; необхідно більше практичних робіт, робіт зі словниками, з довідковою літературою.

Змінюється і сам викладач, який працює з цими дітьми.
При роботі з обдарованими дітьми викладач частіше запитує думку самих дітей, менше пояснює, більше слухає.

Учитель завжди допоможе і підтримає, якщо це необхідно. На занятті створюється емоційно-безпечна атмосфера, поважається особистість учня, його думку, навіть якщо вона розходиться з думкою педагога.

Фахівці, які працюють з обдарованими дітьми, давно зазначили, що найчастіше такі діти зростають в інтелігентних сім'ях. І спра­ва тут зовсім не в особливих генах геніальності — їх природа розпо­ділила між усіма дітьми порівну. Справа — у родинній атмосфері, у системі родинних цінностей.

Узагалі всі батьки хотіли б розвивати в своїй дитині пізнавальні потреби і різні здібності. Але роблять вони це по-різному:

1. Батьки постійно пропонують дітям певні розвивальні ігри і за­вдання: зробимо те-то, пограємо в цю гру, почитаємо цю книгу, відвідаємо цей музей... За певної наполегливості й послідовно­сті така стратегія є результативною. Але нерідко у дитини вини­кає внутрішній протест, навіть при зовнішній покірливості. Ін­коли це передається через підвищену стомлюваність дитини від будь-яких інтелектуальних занять.

2. Батьки доручають визначення здібностей і розвиток їх у дитині спеціально підготовленим людям. Таких послуг пропонується за­раз дуже багато. Це і групи розвитку для дошкільників, і групи підготовки до школи, і всілякі спеціалізовані класи в школах. Зрозуміло, при хорошому рівні таких послуг користь для дити­ни безперечна. Але за умови, що батьки не збираються повністю перекласти турботи про її розвиток на плечі фахівців.

3. Батьки не намагаються тотально контролювати розвиток здібно­стей дитини, проте надають їй можливості для вибору і добира­ють відповідну школу. Найголовніше в таких сім'ях — атмо­сфера яскравих пізнавальних інтересів самих батьків. Вони самі постійно захоплені якоюсь справою, багато читають, серед теле­програм обирають пізнавальні передачі, прагнуть відвідати нову виставку, не нав'язуючи все це дитині, але надаючи їй можли­вість самій знайти відповідне заняття. Як виявилось, така стра­тегія саморозвитку — найефективніша.

Роль батьків у вихованні обдарованої дитини в сім'ї

Повага до бажання дітей самостійно працювати

Організація різноманітних ігор, вікторин, розгадування і складання кросвордів, чайнвордів, ребусів

Надання дитині свободи вибору

Надання авторитетної допомоги

Створення умов для конкретного втілення творчої ідеї

Терпимість до безладдя

Заохочення обдарованої дитини

Здібність до самоаналізу

Розвиток цікавості, допитливості, кмітливості, інтелекту й формування пізнавальних інтересів

Знання психологічних особливостей обдарованої дитини. Розуміння їхніх потреб та інтересів

Мати творчий особистий світогляд

Володіння почуттям гумору

Взаємозв'язок сім'ї і навчального закладу 

Застосування форм і методів народної педагогіки 

Виховання культури мовлення

Створення затишних і безпечних умов для розвитку

 

Поради Девіда Льюїса щодо розвитку обдарованої дитини

1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно. серйозні запитання дитини сприймайте серйозно.
2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. Не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи.
3. Відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять.
4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.
5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи.
6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення.
7. Показуйте дитині цікаві місця.
8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї  оселі.
9. Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей.
10.Ніколи не карайте дитину приниженням.
11.Купуйте дитині книжки за її інтересами.
12.Привчайте дитину самостійно мислити.
13.Регулярно читайте дитині чи разом з нею.
14.Пробуджуйте уяву та фантазію дитини.
15.уважно ставтеся до потреб дитини.
16.Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці.
17.Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету.
18.Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки.
19.Хваліть дитину за навчальну ініціативу.
20.Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими.
21.У заняттях дитини знаходьте гідне похвали.
22.Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.
23.Допомагайте дитині бути особистістю.
24.Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
25.Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини.
26.Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.
27.Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд.

 

 

Пам’ятка батькам першокласника

 1. Підтримайте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового положення і діяльності.

2. Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими він зустрівся в школі. Поясніть їх необхідність і доцільність.

3. Ваш малюк прийшов у школу, щоб вчитися. Коли людина вчиться, у нього може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.

4. Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.

5. Не пропускайте труднощів, які можуть виникнути у дитини на початковому етапі навчання в школі. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.

6. Підтримайте першокласника в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Пам'ятайте, що похвала та емоційна підтримка ("Молодець!", "Ти так добре впорався!") здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення.

7. Якщо вас щось турбує в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

8. Зі вступом до школи в житті вашого малюка з'явилася людина авторитетніша, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.

9. Навчання - це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, гри. У першокласника повинно залишатися досить часу для ігрових занять.

 

Поради психолога батькам

1. Якщо ви бажаєте здоров’я своїм дітям, необхідно побудувати весь побут у сім’ї за принципами здорового способу життя:     

  • живіть у певному режимі праці, відпочинку , харчування, с саме: вчасно лягайте спати, харчуйтеся;
  • починайте день з посмішки та фіззарядки;
  • облиште курити, вживати алкоголь при дитині;
  • залишайте за порогом дому роздратованість цінами, урядом, керівниками і підлеглими, невдачами і поганим самопочуттям, бо все це непомітно передається членам вашої родини. Відбувається поступове накопичення стресової енергії, яка виснажує нервову систему , порушує роботу всіх систем організму, знижує його захисні функції;
  • не ставайте рабами телевізора, особливо у вихідні. Знаходьте час для спілкування з природою. Це допоможе відновити нервову систему, підвищити імунітет. Пам’ятайте, що вигляд хворобливої людини пробиває біоенергетичний та психологічний захист інших;
  • дуже добре, якщо ви захоплюєтеся спортом, це допоможе залучити до здорового способу життя і дитину;
  • пам’ятайте, що всі ваші звички – це не більш ніж стереотипи, що створюють оманливе відчуття комфорту. Ваші нові звички, для набуття яких потрібні вольові зусилля, принесуть вам і вашим дітям щастя повнокровного, здорового життя, подарують комплекс нових відчуттів.

2. Якщо ви бажаєте бачити вашу дитину працьовитою ( а лише це дає змогу реалізувати себе в житті і претендувати на усп

Календар

«  Грудень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031

Архів записів

Друзі сайту

Путильський відділ освіти

Путильська гімназія